ПІСЛЯВОЄННИЙ СІЛЬСЬКИЙ ПРОСТІР ЗАКАРПАТТЯ: КОНФІСКАЦІЯ І РОЗПОДІЛ МАЙНА ВЦІЛІЛИХ У ГОЛОКОСТІ ЄВРЕЇВ, 1944–1945 РОКИ

Анотація

У статті проаналізовано процес та механізми конфіскації майна вцілілих у Голокості євреїв у післявоєнному Закарпатті в 1944–1945 рр. Після вступу Червоної армії та вигнання угорської влади в регіоні була створена система тимчасових органів влади – народних комітетів. Ці органи влади на низових рівнях у сільських місцевостях складалися з неєвреїв, переважно українців, які були колишніми сусідами євреїв. У статті проаналізовано роль цих низових органів влади у процесі перерозподілумайна євреїв. Уцілілі,  які поверталися в села наприкінці 1944 р., не мали можливості вплинути на долю свого майна, оскільки не були включені до
складу органів влади. Також описано роль вищих керівних органів квазідержавного утворення Закарпатська Україна в санкціонуванні розподілу нерухомості євреїв. Окремо ми звернули увагу на явище розграбування майна євреїв у перші місяці після вступу Червоної армії. Автор фокусується на реакціях місцевої влади різних рівнів щодо стихійного розграбування неєвреями єврейської власності.
У статті розкрито питання створення спеціальних комісій, які займалися оцінкою майна євреїв. Окрім того, проаналізовано різноманітні сценарії перерозподілу єврейської власності. Зокрема, видача в оренду неєвреям будинків євреїв, продаж майна з аукціону, а також продаж нерухомості чи безкоштовна передача майна від вцілілого єврея до його колишнього сусіда. Аукціони з продажу будинків та інших приватних споруд євреїв стали поширеним явищем у сільській місцевості повоєнного Закарпаття. Окремо акцентується на бенефіціарах процесу перерозподілу єврейського майна та використанні коштів від продажу єврейських будинків. У першу чергу домівки євреїв отримували нові привілейовані верстви післявоєнного соціуму Закарпаття: добровольці Червоної та Чехословацької армій та їх сім’ї, а також інваліди війни. Водночас цей процес не мав чітко визначеного механізму й часто був пов’язаний із корупційними схемами. Питання єврейської власності призвело влітку 1945 р. до численних конфліктів як між вцілілими та неєвреями, так і між українцями. Це спричинило виїзд значної частини євреїв із соціально тісного сільського простору до міст, а також еміграцію за кордон.