ВИБІРКОВІ СПОГАДИ. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В УКРАЇНІ В ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТІ РОСІЙСЬКИХ НІМЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.09Анотація
Друга світова війна до сьогоднішнього дня становить центральний орієнтир для групи людей, які зазвичай визначаються в дослідженнях терміном «російські німці». Колективні примусові переселення, які розпочалися згідно з наказом Верховної Ради СРСР від 28 серпня 1941 р. і під час яких до кінця 1941 р. до Сибіру та Казахстану було переселено близько 900 000 осіб, при цьому близько 150 000 людей загинули внаслідок переселення, голоду чи примусових робіт, утворюють центральну складову віктимного наративу з сильно емоційно зарядженою претензією на абсолютність, презентованого товариствами російських німців та пов’язаними з ними істориками. Враховуючи болісний досвід, це повністю зрозуміло, але, з іншого боку, це також означає, що всі аспекти історії, які не відповідають даній інтерпретації, залишаються прихованими. Це стає очевидним в українських регіонах: у той час, як німецькомовне населення на сході України зазнало сталінської політики насильницького переселення, на заході та в центральній частині країни воно брало участь у німецькій політиці окупації та винищення. Відповідно у такому випадку мова йде про аспекти історії злочинців, а не жертв. Їх дослідження виявляє численні лакуни, які до цього часу навряд чи заповнені в «офіційній» груповій культурній пам’яті.
У статті окреслюється та критично осмислюється розвиток політики пам’яті та історії про період Другої світової війни в Україні, презентованих «російськими німцями». Визначено три причини розвитку вибіркової пам’яті: історія спільноти німців з Росії, практика юридичного визнання Федеративної Республіки Німеччина та радянський досвід цих людей. Водночас події Другої світової війни в Україні досі широко присутні в сімейних спогадах причорноморських німецьких родин. Це провокує питання про можливий вигляд більш повної версії пам’яті про Другу світову війну, яка б включала і суперечливі моменти. Тож для обговорення пропонуються перспективи відкриття культурної пам’яті російських німців.
Ключові слова: російські німці, чорноморські німці, міграція, Друга світова війна, етнічні німці, культурна пам’ять, вибіркова пам’ять, гетерогенність.




