ПЕРЕЖИТИ ГОЛОКОСТ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ: АКЦІЇ ПОРЯТУНКУ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У СВІДЧЕННЯХ РАБИНА ДАВИДА КАГАНЕ ТА КУРТА ЛЕВІНА

Автор(и)

  • Kateryna Budz

DOI:

https://doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.08

Анотація

Східна Галичина, що входила до складу Другої Речі Посполитої в міжвоєнний період, була приєднана до Радянського Союзу у вересні 1939 р. Розпад Польської держави та подальша німецька окупація Галичини (1941–1944 рр.) спричинили напругу у відносинах між основними етнічними групами регіону – українцями, поляками та євреями.

Більшість українців у Східній Галичині належали до Української греко-католицької церкви (УГКЦ), очолюваної митрополитом Андреєм Шептицьким. Намагаючись відвернути антиєврейське насильство, глава УГКЦ звертався до уряду недовговічної Української держави, нацистської влади, греко-католицького духовенства та пастви. Пастирські листи Шептицького «Про милосердя» (червень 1942 р.) та «Не вбий» (листопад 1942 р.) містять непрямі висловлювання проти Голокосту. До того ж щонайменше 200 єврейських чоловіків, жінок і дітей пережили Другу світову війну завдяки ініціативам порятунку митрополита Андрея Шептицького, його брата Климентія Шептицького – настоятеля Унівської лаври, та їхнього оточення. Серед врятованих були представники двох рабинських родин у Львові, а саме доктора Езекіїля Левіна – рабина прогресивної синагоги Львова, та рабина Давида Кагане. Якщо рабин Левін, його дружина та молодший син загинули під час Голокосту, то його два старших сини, Курт і Натан, а також рабин Давид Кагане разом із дружиною та дочкою були врятовані митрополитом Шептицьким та греко-католицькими монахами Студійського уставу.

У цій статті розглянуто ініціативи порятунку євреїв з боку представників греко-католицької ієрархії та монахів-студитів крізь призму розповідей врятованих. Дослідження ґрунтується насамперед на «Щоденнику львівського гетто» Давида Кагане, а також на спогадах Курта Левіна, документах із колекції Відділу Праведників народів світу в Яд Вашем у Єрусалимі та інтерв’ю Левіна з Архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії.

Метою статті є дослідити ініціативи порятунку братів Шептицьких та монахів-студитів під час німецької окупації Галичини (1941–1944 рр.) через спогади і розповіді в его-документах тих, хто пережив Голокост.

Ключові слова: Греко-Католицька Церква, Голокост, порятунок євреїв, митрополит Шептицький, студити, Східна Галичина.

Біографія автора

  • Kateryna Budz

    Ph.D., незалежна дослідниця (м. Київ), отримала ступінь доктора філософії в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (2016), проходила DAAD-стажування в Інституті соціальної антропології Макса Планка (Галле, Німеччина)

Завантаження

Опубліковано

2019-12-15

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 3. РЯТУВАННЯ ЄВРЕЇВ ПІД ЧАС ГОЛОКОСТУ